обважнілий

обважнілий: -а, -е.

1) Дієприкм. акт. мин. ч. до обважніти.

2) у знач. прикм.Який збільшився у вазі або набрав додаткової ваги. || Який прогнувся, обвис і т. ін. під вагою чого-небудь. || Важкий, неповороткий (про людину, живу істоту).

3) у знач. прикм. Який втратив здатність невимушено рухатися, нормально діяти, триматися (від утоми, болю, травми, сп'яніння і т. ін.). || Уповільнений, розслаблений (про ходу, рух і т. ін.).

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

обважнілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
обважнілий — [обважн’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
обважнілий — (який збільшився у вазі; який став неповоротким), зважнілий; розслаблений, уповільнений (який утратив здатність легко рухатися від додаткової ваги, утоми, болю тощо) … Словник синонімів української мови
обважнілість — лості, ж. Абстр. ім. до обважнілий 2), 3) … Український тлумачний словник
обважніло — Присл. до обважнілий 2), 3) … Український тлумачний словник
отяжілий — а, е, рідко. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отяжіти. 2) Те саме, що обважнілий 2), 3) … Український тлумачний словник
переобважнілий — а, е. Надмірно обважнілий … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике